Отже, по порядку…. для приватних підприємств
Інструкція № 59 стосується лише бюджетних підприємств та органів влади. Інших документів, які визначали б термін «відрядження» і встановлювали порядок організації службової поїздки та відшкодування понесених витрат, наразі немає.
Витрати на відрядження описує пункт 170.9 ПКУ.
Порядок організації відряджень у межах України та за кордон приватні підприємства встановлюють самі.
Найоптимальніший варіант – положення про відрядження – документ який має описати порядок підприємства. Його можна затвердити окремим наказом або оформити як додаток до колективного договору.
У положенні про відрядження описуємо основні моменти:
- порядок оформлення відрядження
- його тривалість
- порядок звітування
- компенсації витрат
- розміри добових
- порядок обліку й оплати днів вибуття у відрядження і прибуття з нього
Опишіть у положенні про відрядження якомога більше, наприклад – компенсація працівникові поїздку у вагоні класу «люкс» чи проживання у двомісному номері готелю (якщо немає одномісних номерів), як відшкодувати витрати, якщо працівник у відрядженні захворів.
Перелік витрат на відрядження, які роботодавець має компенсувати працівникові, визначає стаття 121 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Це добові, витрати на проїзд і витрати на проживання.
Видаємо наказ про відрядження
Рішення про відрядження оформляємо наказом керівника. У ньому встановлюємо безпосередньо пункт призначення, мету і строк конкретного відрядження.
Якщо працівник затримався у відрядженні та узгодив це з керівником, видаємо окремий наказ про подовження строку відрядження.
